Історія нашої Тарноруди не перестає вражати, дивувати за захоплювати. І чим глибше занурюєшся в неї, тим більше розумієш, що вона таки направду легендарна. Така, якою не соромно поділитися із світом.
Подільсько-Галицько-Волинська гільдія взяла на себе місію усіляко практично сприяти збереженню історичної спадщини Волочищини і ось, рухаємося, друзі. Правда, все відбувається так наче усі легенди Тарноруди, уся її славна минувщина тільки й чекали, поки знайдуться ті, хто зацікавиться ними і самі почнуть промовляти до нас…. Все наче за “Баладою о времени” Висоцького:
Время подвиги эти не стерло:
Оторвать от него верхний пласт
Или взять его крепче за горло –
И оно свои тайны отдаст.
Упадут сто замков и спадут сто оков,
И сойдут сто потов целой груды веков…
А ось і головна інтрига: як гадаєте, що поєднує середньовічну шотландську королеву Маргариту, канонізовану у 1250-му році та визнаною Папою Римським небесною покровителькою Шотландії й нашу Тарноруду ?
А ось і розгадка:
Свята Маргарита Шотландська насправді доводилася онукою нашому руському князеві, тестеві усієї тогочасної Європи Ярославу Мудрому, І відповідно була донькою руської князівни Агафії Ярославни та англійського короля Едварда-Вигнанця.
В результаті посягань на англійський престол норвежця Гаральда ІІІ Сігурдссона королівська родина Маргарити переховується у Шотландії і там, близько 1069-го року юна Марго була видана за шотландського короля Малкольмома III, відповідно ставши королевою Шотландії.
Маргарита народила Малькольму восьмеро дітей, четверо з яких один за другим ставали королями Шотландії; один із синів Маргарити, Давид, був канонізований, як і мати, католицькою церквою, а дочка , принцеса Матильда, вийшовши заміж за англійського короля Генріха I і стала пра-бабцею легендарного англійського короля Річарда Лев’яче серце.
Та поверенімося до самої Святої Маргарити Шотландської.
Благочестива королева Маргарита опікувалася церквою й ченцями. З її діяльністю пов’язано проникнення на північ Європи лицарської англо-французької культури, котра захопила терени усєї Европи і втримувала позиції аж до XVI століття.
Королева Свята Маргарита і до сьогодні у Шотландії надзвичайно відома та шанована.
Ім’я Маргарити присвоєно найдавнішій будівлі Единбурга та каплиці королівського замку. Університетський коледж в Единбурзі також названо на її честь. Її прах упокоєно поряд із прахом чоловіка-короля у Данфермлинському абатстві. А 16 листопада – дата смерті Маргарити вшановується шотландцями як День Святої Маргарити, Патронеси Шотландії.
Разом із тим, через багато століть, у містечку Тарноруда на Волочищині міська управа мала власну символіку – печатку із зображенням жіночої постаті з хрестом у руці – найімовірніше – Святої Маргарити Шотландської. Відбиток цієї печатки, датований 1870р-ми роками і сьогодні зберігся в колекції документів відомого львівського краєзнавця Антонія Шнайдера.
Сьогодні, від імені ініціативної групи Подільсько-Галицько-Волинська гільдія я звязалася із Львівською науковою бібліотекою ім. В.Стефаника, завідувачкою відділу рукописів, пані Мирославою Дядюк аби уточнити, чи направду у біблотеці зберігається колекція документів Антонія Шнайдера а серед них – і відтиск таємничої тарнорудської печатки із зображенням Святої Маргарити Шотландської.
Вже за кілька днів матимемо фото-копію документа і я обов’язково викладу її тут, на офіційній сторінці Подільсько-Галицько-Волинська гільдія та на офіційному порталі ГО.
Проте отриманням копії відтиску тарнорудської печатки наші пошуки не завершаться. Адже згадки про тарнорудську печатку з Св. Маргаритою мали б знайтися і в інших документах того часу; могли б залишитися якісь ледь-помітні сліди і в самій Тарноруді…
Не дає спокою і запитання, чому саме Свята Маргарита зображена на тій печатці. Яким саме чином історія шотландської святої покровительки переплітається із історією нашої Тарноруди.
Зрозуміло тільки одне:усе у цьому світі замішане з однієї глини. Далеке набагато ближче до нас, ніж ми думаємо, а світова історія людства складається із таких ось тоненьких штрихів, доль, історій , в яких вплетена наша Україна-Русь і навіть маленька Тарноруда – колись славне та легендарне містечко…
Повторюся, що на тлі того, що нам уже відомо про Тарноруду – це вже не просто дивує а захоплює!!!
Щира подяка історику та краєзнавцю Андрій Майхер за розкручування нового витка та нової історії про Тарноруду….
Далі буде…
