Ну ось, книги, люб’язно зібрані для сільської бібліотеки с. Копачівка українськими письменницями Мілою Іванцовою, Галиною Ів, Дариною Терещенко та бібліотекою ім. Анни Ахматової ЦБС Оболонського району м. Київ а також чудовими студентами Коледжу морського і річкового флоту
Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного завдяки сприянню доброго друга і постійного Партнера наших мистецьких та літературних дійств, громадської діячки Аліни Коваль дісталися м. Волочиськ і відправилися на процедуру обробки у Волочиській ЦБ. Зовсім скоро вони будуть доставлені до Копачівської бібліотеки і читачі – дорослі та маленькі – зможуть гідно оцінити літературний презент від київських друзів.
Серед зібраних книг є й відомі бестселлери. Наприклад – “Кулінарні фіглі” Марії Матіос, “Любові полум’я” Ніки Нікалео, “Нічний молочник” Андрія Куркова, “Заметіль” Анни Хоми, романи Міли Іванцової та інші чудові книги.
Разом з тим, за приватної ініціативи Аліни Коваль сільські бібліотеки Волочиської ОТГ отримають примірники книги Надії Савченко “Сильне ім’я Надія!” .
Взагалі, і надалі є велике бажання різнобічної командної співпраці з сільськими бібліотеками, котрі безперечно потребують значно більшої уваги, ніж їм приділяється державою. Спільними силами ГО Подільсько-Галицько-Волинської гільдії, Об’єднання “Самопоміч Волочиськ”, ініціативами Аліни Коваль та інших наших небайдужих Партнерів зможемо здійснити з Божою поміччю багато гарних, змістовних проектів, про які – трохи згодом!
Пи.Си.
Сьогодні, з приводу нашого волочиського фандрайзингу – проекту “Книги та квіти” отримала від знаної української письменниці пані Міли Іванцової ще й ось такого супровідного листа інтернетом, котрий дозволяє книжкове благодійництво для сільських бібліотек вивести на новий, ефективний рівень.
Отже: ні для кого не секрет, що коли приходять у село книги у форматі благодійного проекту – сільський бібліотекар зобов’язаний за власний кошт тягнути торби з книгами на собі в район, до центральної бібліотеки, “на оформлення” а потім – у зворотній бік, за свій же кошт, назад, в село….
Звичайно, для когось цей лист буде не аргумент. Але давайте міркувати логічно: навіщо так ускладнювати процес благодійного отримання книг сільськими бібліотеками, котрі і без того на ладан дишуть?
Сподіваюся, це роз’яснення у листі стане комусь із колег у нагоді!
