Отже, ми плавно підійшли до другої частини нашої мандрівки. А саме до найбільшого водосховища на річці Збруч у Тарноруді. Спускаючись з гори Курган ми попадаємо в Римську долину.
Долина широка і в ній багато слідів історії, а саме валів горбиків де колись стояли будівлі. Долина зараз квітує ріпаком який там засіяли. Видовище гарне і головно ароматне. Ранньою весною долина дає прихисток перелітним птахам котрі там спиняються, а вода годує на період міграції. Долина підмивається водами Тарнорудського моря.
В довжину воно понад 4 кілометри, а в ширину близько 1 го кілометра. В кінці його є так звані плавні де гніздується велика кількість різного птаства.
Цей рік на “ГЕСі” так називають подекуди в довколишніх селах недобір води близько метра. Мала вода відкриває великі можливості для таких птахів як лебеді, адже вони можуть харчуватись на дні. А лебедів тут чимало цього року за моїми підрахунками їх понад 300 я нарахував з грубого 303 штуки. Молоді виводки було у першій частині видно на фото.
Окрім цього Тарнорудське море ще має декілька цікавинок одне з таких це повноцінний острів у кінці. Через те, що цей рік мала вода то він сухий, а біля нього мілко. Таке захищене місце не могли пройти увагою лебеді які поробили собі там місця відпочинку, адже довкола острова глибини сантиметрів 10-15. Чим і радо користуються лебеді.
Стосовно лебедів є багато цікавинок одна про полювання на них. В давнину лебідь вважався вишуканою стравою, яка займала почесне місце на столах царів і королів. Однак через скорочення його чисельності у ХХ столітті полювання на нього було заборонене на території усього колишнього СРСР. З плином часу змінювалась думка і окремих мисливців щодо полювання на лебедів – через їх красу та граційність, а також багату кількість легенд, здобування такого трофею дехто став вважати неетичним.
У Британії є цікава традиція пов’язана з переписом лебедів. З давніх часів лише два види птахів в Англії оточені особливою увагою – мудрі і витривалі чорні ворони і граціозні білі лебеді. Такою любов’ю і повагою вони користуються недарма, адже переказ свідчить: «Стояти Британському королівству непорушно, поки в Тауері гніздяться ворони, а Лондону процвітати, поки по Темзі пливуть лебеді. Можливо подібність є і з Тарнорудою, адже воронів і лебедів у Тарноруді не бракує. Окрім цього тут можна зустріти і сірих ворон, а в деякі роки прилітають і чорні лебеді.
Рухаємось з Римської долини в місце яке звуть береги. Звідти відкривається гарний краєвид на Тарноруду.
Цього року через ту малу воду сталась цікава історія з Берегами. Вже понад пів століття води підмивають береги і з кожним роком підмивались і оголяли відкладення. Саме вода і хвиля яка тут буває чимала оголила пісок забравши болото.
Такого я ще не бачив щоб утворилась пляжна зона з піску і мушель Сарматського моря вірніше Лагуни що існувала тут в древні часи. Пляж тягнеться десь метрів 100 а може більше в деяких місцях він має ширину зо 5 а то й більше метрів.
Звісно він трохи засмічений водоростями котрі виносить і залишками рослин. Але все-таки це природний пляж де не завозили штучно пісок. Це місце створене для дітей, адже глибина мала тепла водичка і пісочок. По берегах росте чимало запашних трав пахне м’ята та інші рослини.
Топ 5 фактів про Тарнорудський ставок:
- Тарнорудська водойма вперше була створена Адамом Геронімом Сенявським у 1550-х роках. Саме він уперше перегородив тут Збруч.
- Ставок був упродовж майже 300 років кордоном різних світів та імперії Австрії Польщі та Російської імперії. Сьогодні по середині проходить кордон між Тернопільською та Хмельницькою областями.
- У 1956 році на місці старих ставків створили Тарнорудську ГЕС і плесо площею більш як 1000 гектар. Це було і є найбільшою водоймою на Збручі. Довкола берегів водосховища лежало 7 сіл, а саме Тарноруда Рожиськ Оріховець Мислова Поляни і Канівка.
- Тарнорудський ставок має форму стопи. Дехто приписує цьому містичне значення, адже в кінці ставу є острів що нагадує рану при розп’яті Ісуса. А ставок то стопа Ісуса Христа. І є перевірений факт що у ХХ ст. не було жодного потопельника.
- Став використовувався завжди у господарських цілях це і розведення риби і мірошництво та сінокоси. У роки війни постанці УПА приходили у водяні млини в Тарноруді ночами і брали муку. Була навіть спецоперація НКВД для того щоб взнати куди дівалась мука у вигляді засланого агента. А тим часом млини годували протягом 7 – ми років вояків УПА.
Поширення вітаються.
Як дістатись: Посилання на те як дістатись в Гугл картах!
