Західна сторона палацу
На початку ХІХ ст. палац і маєток належав поміщику Франциску Ксаверію Мальчевському. У середині ХІХ ст. він перейшов по спадку у власність його синові Піусу Мальчевському. На той час у маєтку працювала 51 особа чоловічої статі та 45 осіб жіночої статі. У середині ХІХ ст. у Тарноруді відбулось декілька великих пожеж, а в січні 1864 року ще одна пожежа завдала великих збитків містечку. Відтоді відомо, що маєток Піуса Мальчевського знаходився в боргах, а станом на 1867-1871 рр. вже перебував у власності генерал-лейтенанта Андрія Кривцова, котрий ймовірно, поряд із старим благородним двором “Едельхоф” Олександера Августа Чарторийського збудував новий палац .
Перед зведенням будівлі проведено інженерні роботи по укріпленню схилу. Східну і західну сторони майданчика зі сторони схилу укріпили кам’яним муром, який облицювали цеглою. По верху муру влаштували металеву огорожу. На цьому добре підготовленому майданчику звели із червоної цегли двоповерховий, розмірами 25×25 метрів палац. З його північної сторони знаходився парадний вхід, який акцентував ризаліт з шатровим дахом. По периметру будинку, по краю даху розташовувались стовпчики, які поєднувались кованою решіткою. Зі східної сторони палацу, на рівні 2-го поверху було влаштовано місток для сполучення з парком. Південно-східну частину прикрашала триярусна вежа з високим шестигранним дахом. До будинку був підведений водогін і каналізація, а в південній частині садиби влаштували фонтан.
В останній чверті ХІХ ст. палац належав поміщику Луценку. Після його смерті в 1898 році власниця маєтку Надія Михайлівна Луценко вийшла заміж за полковника Мордвінова, який володів маєтком до 1912 року. Тому в народі за будинком закарбувалась назва пам’ятки як «Палац Мордвінова».
План містечка поч. ХХ ст. зафіксував зміни щодо трасування дороги після зведення палацу.
Південа частина палацу