Раціборівка

Село над мальовничим струмком, що впадає в річку Бовванець. Його історія — це шлях від поміщицького маєтку та водяного млина крізь століття ремесел, воєнних лихоліть і відродження до сучасного життя у складі Волочиської громади.

01. Географія та заснування

Село знаходиться біля витоків струмка, на обох його берегах. Струмок тече до Куровечки і там впадає в р. Бовванець. Воно розташоване на відстані 4 км на північний схід від Соломної та в 2,5 км на схід від шосе Сатанів-Війтівці-Теофіполь. Дорога з твердим покриттям сполучає Раціборівку лише з Соломною, з іншими селами село зв’язують лише грунтові польові дороги.

Населення за національним складом українці. Проживають також поляки. Основним заняттям населення є сільське господарство. Частина селян зайнята на промислових підприємствах та в установах м. Хмельницького, Волочиська, та смт. Війтівці.

На місці утворення села був маєток поміщика Раціборівського. Після заселення даної місцевості село названо Раціборівкою. У ХVІІ ст. на Україні значного розвитку, поряд з іншими заняттями, досягає млинарство. На водяних млинах мололи зерно, дерли просо, валяли сукно. Такий млин було збудовано в Раціборівці.

02. XIX – початок XX століття: ремесла та імперія

У ХVІІІ та ХІХ ст. в селі почали виробляти цеглу і черепицю. Досить поширеним було ткацтво, з конопляного волокна виробляли полотно.

У ХІХ-поч. ХХ ст. Раціборівка входила до складу Юринецької волості Проскурівського повіту Подільської губернії Російської імперії. У 1892 р. в 39 дворах села проживали 178 осіб, а у 1904 р. в 39 дворах – 298 селян. Біля села у фільварку поміщика Раціборівського в 4 дворах жили 10 осіб. Церковноприходська школа у селі відкрита в 1898 р. Православні віруючі Раціборівки були приписані до церковної парафії с. Куманів. На початку ХХ ст. землі у селі належали сільській общині.

За архівними даними, у метричних книгах середини 1930-х років зберігаються записи про народження та смерть мешканців Раціборівки, зокрема поляків за національністю, як-от Мазур Людвік Іосипів та Месецкій Каролько Людвиків, що підтверджує багатонаціональний склад села в той період.

03. Радянський період, Голодомор та Друга світова війна

У 1921 р. в Раціборівці засноване споживче товариство, утворений комітет незаможних селян, а на поміщицькій землі організовано радгосп та кредитне сільськогосподарське товариство. У 1932 р. в селі організували колгосп ім. Сталіна, відкрили початкову школу, сільську бібліотеку.

Трагічною сторінкою історії села став Голодомор 1932–1933 років. За даними різних джерел, у Раціборівці загинуло близько 15 осіб, на сьогодні встановлено імена 6 жертв. Поіменні списки, складені Соломнянською сільською радою, зберігаються в Державному архіві Хмельницької області. Серед встановлених імен — Бобра Іван Семенович (75 р.), Бобра Франц Францович (54 р.), Гурман Василь Захарович (70 р.), Гурман Надія та інші.

5 липня 1941 р. село Раціборівка захопили нацистські окупанти. В селі почався терор, грабіж та насильство. Окупанти вивезли 45 чоловік на каторжні роботи до Німеччини. Все, що було цінним, вивозили до Німеччини, розстрілювали всіх непокірних, євреїв, комуністів, комсомольців та активістів села. Великих втрат населення села зазнало у роки Великої Вітчизняної війни. У боротьбі з нацистськими загарбниками загинули 29 чоловік. Незагойною раною близьких і рідних залишилася в їх серцях втрата людей, що стали на захист своєї Вітчизни.

23 березня 1944 р. Раціборівку було визволено радянськими військами. Все населення взялося за відбудову господарства. Колгоспне господарство відроджувалося, розвивалося і міцніло. У 1970 та 1971 роках в селі було встановлено пам’ятні знаки на честь воїнів-односельчан.

04. Повоєнний розвиток та сучасність

До 1961 р. Раціборівка відносилась до Немиринецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. З 1961 р., після ліквідації Сатанівського району, село влилося в Соломнянську сільську раду Волочиського району Хмельницької області. Господарство села стало бригадою №3 колгоспу ім. Котовського. Головою правління колгоспу тоді працював М.М. Крилов.

У 1968 р. головою правління колгоспу обрано Вітвіцького Й.С. За час його керівництва в селі збудовано нові тваринницькі приміщення та столярну майстерню.

Попри всі труднощі та негаразди в державі в роки незалежності України, господарство вціліло, з року в рік збільшуючи врожаї зернових культур, розведення та приросту ВРХ та свинарства, покращується розвиток та благоустрій села. Господарську руку голови господарства СВК ім. Котовського Комаровського О.Г. знають не тільки в районі, а й в області. У 2001 р. комбайнер Долобанько О.М. житель с. Раціборівка за свою сумлінну працю отримав звання “Заслужений працівник сільського господарства України”.

У 2006 р. місцевий СВК ім. Котовського за підсумками року, на честь 15-річниці незалежності України виборов перше місце і був занесений на Волочиську районну Дошку Пошани «Слава і гордість Волочиського району». У 2007 р. село Раціборівка газифіковано. 12 жовтня 2018 року внаслідок добровільного приєднання до громади село увійшло до складу Волочиської міської територіальної громади.

05. Видатні постаті

• Долобанько О.М. Комбайнер, житель с. Раціборівка. У 2001 р. за сумлінну працю отримав звання «Заслужений працівник сільського господарства України».
• Комаровський О.Г. Голова господарства СВК ім. Котовського, відомий своїми господарськими здобутками не лише в районі, а й в області.
• Вітвіцький Й.С. Голова правління колгоспу (з 1968 р.), за часів керівництва якого в селі збудовано нові тваринницькі приміщення та столярну майстерню.