Нова Гребля

Село Нова Гребля знаходиться при злитті річки Случ з річкою Рудка, на правих їх берегах, на відстані 1 км від смт Базалія. З північно-східного боку села знаходиться великий ліс. В археологічній літературі кінця XIX ст. згадується, що біля села, в урочищі Чухельське селисько, на березі річки Случ було давнє чотирикутне городище.

01. Заснування та походження назви

За переказами старожилів, на місці, де тепер село, земля належала якомусь пану Івану, котрий жив у Базалії. На північний схід від Базалії, на річці Случ, що тече через містечко, була споруджена гребля. Поміщик вирішив спорудити ще одну греблю на своїй землі. Біля греблі він поселив 160 своїх кріпаків, наділивши їх клаптиками землі. Ця гребля була новою, на відміну від побудованої на північний схід від Базалії, тому село назвали Нова Гребля. Село виникло у 1735 році. Першими його поселенцями були сторож лісу Гловюк і сторож ставу Мельник.

02. Млин та гідротехнічні споруди

Саме Мельник Василь Остапович очолив будівництво дерев’яного млина, посередині якого знаходились великі кам’яні жорна, що перемелювали зерно. Вони рухались завдяки колесу, яке крутилося, коли на нього текла вода із річки Случ при відкриванні заставок. Таким чином місцеві жителі одержували власну муку. На згадку про завершення будівництва млина прізвище та ім’я Мельника В. О. вирізали на дерев’яному балку стелі, що знаходився в центрі млина, над жорнами.

На початку греблі збудували шлюз із заставками, через який перепускали воду, щоб не розмивала греблю й для запуску колеса сільського млина, що знаходився по праву сторону греблі.

03. Адміністративна історія та XX століття

Православні віруючі Нової Греблі у XIX – на поч. XX ст. були приписані до церковної парафії с. Ожигівці Авратинської волості. У XIX – на поч. XX ст. Нова Гребля була у складі Базалійської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. У 1923 році село входило до складу Теофіпольського району, у 1937 році — до Базалійського району, а з 1959 року — до Волочиського району Хмельницької області.

Частини села мають свої традиційні назви, в яких відображається його історичний розвиток: Кут, Новосілки, Участки.

Після революції у селі створили комітет незаможних селян. Але коли під час Громадянської війни село захоплювали війська УНР та поляків, то поверталися поміщицькі порядки. Радянська влада в селі була встановлена у 1919 році. Колективізація почалася в 1929 році і завершилася у 1932 році. Утворений колгосп мав назву «Нова Зоря». Першими організаторами колгоспу були Галерський, П. Писарук, І. Ящук, Т. Гловюк, К. Писарук, К. Горобець.

Під час Другої світової війни на фронтах загинули 49 односельчан.

У 1951 році колгосп приєднали до колгоспу ім. Кірова с. Богданівка. В 1958 році розпочали будівництво мосту через річку Случ, а у 1986 році здійснено його реконструкцію.

04. Сучасність

У 1993 році в селі утворилося колективне господарство СТОВ «Случ». Директором його став В. А. Тесля. У 2003 році СТОВ «Случ» визнали банкрутом. На його базі утворили сільськогосподарський кооператив «Ранок», який очолив А. Ф. Лемешко. По збору зернових СВК «Ранок» зайняло у 2005 році п’яте місце в районі, а механізатора П. П. Сажня занесено на районну Дошку пошани.

У 1994 році було створено Новогреблівську сільську раду, до складу якої увійшло с. Іванівка. Головою сільради обрали М. О. Глов’юка, секретарем — Н. А. Марчук. У 2000 році головою сільради обрано В. А. Петрука, а в 2002 році секретарем — С. І. Кільбович. З 2004 року головою сільської ради обрано В. Г. Пачковського.

В селі діють початкова школа, де навчається 8 дітей, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин. У 2008 році споруджено церкву Георгія Побідоносця. В селі налічується 126 дворів і 225 жителів.