Бальківці

Село розташоване на мисі високого правого берега річки Грабарка у вигляді півострова, оточеного з трьох сторін заплавою річки та струмка, що тече з Курилівки, і балками. На протилежному від Користової північному березі великого ставу.

01. Історія та життя села у XIX столітті

Очевидно, від балок, що оточують село, походить і його назва. Біля південно-східної околиці, на мисі лівого берега Грабарки і правого берега струмка, що тече від шосе до річки, виявлено сліди поселення черняхівської культури ІІІ–ІV ст. Коли засноване село, невідомо, але, якщо церква у ньому була збудована у 1730 р., то його заснування можна віднести на 100 і більше років назад.

Давні Бальківці входили до володінь польського магната Й. Потоцького, потім — Ф. Мошинського, графині Шембек, пізніше більшістю земель в селі володіла А. Ледуховська.

У 1888 р. у селі проживали 580 селян. До церковної парафії Бальковець були приписані православні віруючі Користової і Вочковець. Всього православних віруючих у Бальківцях і Користовій нараховувалося 939 чоловік, римо-католиків — 1 279. Школа грамоти була відкрита у селі 4 жовтня 1885 р., у 1895 р. в ній навчалися 21 хлопчик і одна дівчинка.

Земельний наділ селян становив 6 десятин. Пасовищ і лісу не було. Доходи з наділів були низькі, тому деякі селяни орендували землю у поміщиці по 12 крб. в рік за 1 десятину. Взимку деякі селяни займалися ткацтвом.

02. XX століття та сучасність

Під час Української революції 1917–1921 років селяни поділили поміщицьку землю між собою. Згодом у селі було створено колективне господарство. У 1931 р. членами правління господарства були К. Кремінський, П. Береза, Є. Скринька; у травні 1932 р. кращі результати на обробці цукрових буряків мали І. А. Сеньков, М. Сеньков, Ф. П. Микитюк, І. М. Буряк, П. Козак, П. Продовус, а серед працівниць тваринницьких ферм відзначалися К. Гуна, К. Нечай та ланкова К. Качановецька.

В 1932–1933 роках голод забрав життя багатьох людей села, серед померлих П. Кульбаба, І. Рощина, Б. Білоус.

На початку липня 1941 р. село окупували нацистські війська, які масово вивозили молодь на примусові роботи до Німеччини, зокрема К. Бойко, М. Білик, Л. Поліщук, В. Тарадай, П. Кулик, М. Палюх, П. Поліщук та інших. В березні 1944 р. частини Уральської танкової дивізії вибили окупантів із села. Люди почали відбудову. Одразу після цього запрацювали клуб і бібліотека.

У 1953 р. господарства Користової і Бальковець об’єдналися в одне підприємство — «Зоря комунізму». Правління і школа знаходилися в Користовій. В 1979 р. село Бальківці ввійшло до складу Волочиської міської ради. В грудні 1993 р. була створена Користовецька сільська рада, і Бальківці ввійшли до її складу.

У 1991 р. за кошти місцевого господарства (керівник Крупський Михайло Федорович) розпочалось будівництво нової Бальковецької школи. Будівництво затягнулося на кілька років, але за рішенням райдержадміністрації (очолював Коцемир В. Ф.) на допомогу прийшли організації та підприємства всього району. За кожним була закріплена відповідна ділянка роботи (клас, коридор, спортивний зал, майстерня тощо). Завдяки спільним зусиллям, 1 вересня 2000 р. відкрилася Бальковецька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів.

У вересні 2005 р. в приміщенні школи сільська рада відкрила дитячий садок «Росинка» для дітей 3–5 років. Завідуючою працює І. П. Поліщук. Станом на 2008 р. у Бальківцях налічувалося 264 двори, де проживали 859 осіб, з них дітей дошкільного віку — 63, шкільного — 110, пенсіонерів — 205. На території села працює фельдшерсько-акушерський пункт, школа, дитячий садочок «Росинка» та майстерня з виготовлення пам’ятників (підприємець Яловий І. П.).