Збруч: річка, яку не оцінили

План управління річковим басейном Дністра на 2025–2030 роки оцінює 9 із 11 ділянок русла Збруча як такі, що не мають гідроморфологічного ризику, а люди тим часом бачать, як річка міліє. Розбираємо, що саме написано в плані, що в ньому не сходиться і що треба зробити, щоб Збруч оцінили по-справжньому.

Мартинківське Водосховище навпроти Кокошинців

Коротко

Офіційний план не бачить гідроморфологічної проблеми на Збручі, а річка щороку показує протилежне. Ось п’ять фактів, на яких тримається розбір.

  • Басейн Збруча в плані: 63 масиви поверхневих вод, 834 км. З них 26 віднесено до «істотно змінених» (41% масивів проти 25% по всьому Дністру).
  • Русло: 11 масивів (213,7 км) і 4 водосховища (4,8 км). Гідроморфологічний ризик має лише 2 малі змінені масиви русла та водосховища. Решта 9 масивів русла оцінена «без ризику».
  • Що бачать люди: обміління 2015 і 2016 років, падіння рівня на 3–4 м у червні 2024-го, близько 40 см у жовтні 2026-го. Це дані преси, а не вимірювання.
  • Заходи: 10 заходів на ≈667 млн грн. Вісім з них про очисні споруди й відходи. Два стосуються русла (розчистка у Волочиську й Сатанові) на масивах, які таблиця вважає «без ризику».
  • Польових даних немає: у наданих матеріалах немає жодного протоколу гідроморфологічного обстеження Збруча чи його приток.

Висновок: план корисний як перелік масивів і номерів, але як оцінку стану річки його приймати не можна.

Річка Бовванець там де мала впадати в Збруч а впадає в наступний ставок з каскаду Тарнорудських ставів

Що таке ПУРБ і як читати його таблиці

ПУРБ (план управління річковим басейном) вимагає Водна рамкова директива ЄС, а Україна запроваджує її у Водному кодексі. План для басейну Дністра на 2025–2030 роки затверджено розпорядженням Кабміну від 1 листопада 2024 року № 1078-р. Проєкт оприлюднювали з листопада 2023 року.

Ріки в плані поділено на масиви поверхневих вод (МПВ). Кожен має код на кшталт UA_M5.2_0703, довжину, тип і оцінку ризику.

Позначка

Що означає

ІЗМПВ

істотно змінений масив: річку зарегульовано, спрямлено чи перетворено так, що природного стану вже немає

Ризик 1

немає ризику недосягнення доброго стану

Ризик 2

можливо під ризиком

Ризик 3

під ризиком

ГМ-ризик

ризик через гідроморфологічні зміни: греблі, регулювання стоку, забір води, спрямлення русла

Екологічний і хімічний ризик

окремі оцінки; загальний ризик беруть за найгіршим показником

У таблицях ПУРБ усього 1151 масив. Усі масиви басейну Збруча лежать у діапазоні кодів 0697–0759, тож їх можна виокремити. Цей діапазон ми встановили за нумерацією кодів, а межі масивів на карті перевіряти слід окремо.

Річка Збруч у Вочківцях Підволочиське або Збручанське водосховище.

Скільки в річку вмішалася людина

  • Зарегульовано близько 35 км русла. У басейні понад 140 ставків (риборозведення, водопостачання, зрошення, рекреація). Це дані ЕСУ.
  • Малі ГЕС за ЕСУ: Боднарівська й Мартинківська.
  • В ПУРБ на руслі чотири водосховища: Підволочиське, Боднарівське, П’ятничанське, Ніверківське (разом 4,8 км). Усі чотири віднесено до істотно змінених.
  • Біля Тарноруди русло, за журналістським описом «Texty», штучно переміщували: кордон йшов по першому руслу, а нині річка тече «по третьому». Це розповідь, а не картографічне дослідження; перевірити її можна за старими картами.
  • Верхів’я осушено й меліоровано за ЕСУ.

    Річка Бовванець біля Завалійок не має водотоку схоже на болото.

Що бачать люди на річці: хроніка обміління

Річка міліє не вперше: преса пише про це з 2015 року, і кожного разу причини називають різні. Це повідомлення преси й активістів, а не виміри Гідрометцентру. Тексти статей перевірено, першоджерела вимірів — ні.

Коли

Що повідомили

Джерело

жовтень 2026

Рівень Збруча впав майже до 40 см; для регіону оголошено ІІІ рівень небезпеки, на малих річках течія може зникнути

Nday, 02.10.2026

вересень 2026

У Хмельницькому обміління й цвітіння води в Кудрянці, Плоскі й Зінчиці (за міською радою). Це інший басейн, про Збруч — лише відео в соцмережах

За Збручем, 16.09.2026

жовтень 2024

Хмельниччина: річки за десять років втратили 3–25 см рівня, з 2014 р. не було весняних повеней. Збруч у статті не названо

Суспільне Хмельницький, 16.10.2024

червень 2024

Збруч у районі нацпарку «Дністровський каньйон» упав на 3–4 м через спрацювання Дністровського водосховища; оголилися смуги берега до 100 м; можлива загибель ікри риб, раків і молюсків (думка одного науковця парку)

Суспільне, 11.06.2024

серпень 2016

Збруч і Нічлава: рівень 50–80% норми, місцями «маленькі потічки». Нічлава нижче каскаду ставків не тече. Мурафа за офіційною статистикою припинила стік

Томчишин, zbruc.eu, 19.08.2016; За Збручем, 15.08.2016

липень 2015

Збруч різко змілів, стали видні бетонні кордонні стовпчики; тоді казали, що це тимчасово (за переліком матеріалів)

Збруч, 15.07.2015

Зауваження на полях: підоймовання 2024 року — наслідок режиму Дністровського водосховища, а не власного стоку Збруча. Тобто нижня течія річки залежить від сусідньої водної системи.

Річка Ушука в Бубнівці ледь тече

Чим пояснюють міління

Це думки експертів і активістів 2016 року, вимірами не підтверджені:

  • посуха й спека, водність 50–80% норми (за Гідрометцентром);
  • зарегульованість: «Збруч надмірно зарегульований» (еколог О. Степаненко); дамби не дають руслу промиватися, глибина, яка колись сягала 3 м, місцями «по коліна» (А. Об’єщик);
  • спуск ставків власниками для вилову риби;
  • неочищені стоки (Гусятин, Скала-Подільська) й добрива, що заростають русло;
  • радянська меліорація боліт і вирубка лісів біля джерел.

Кількість гідроспоруд теж замість одного числа дає три: «4 ГЕС 1960–1970-х» (Степаненко), «понад півтора десятка міні-ГЕС, частина без документів» (Об’єщик), «Боднарівська й Мартинківська» (ЕСУ). Хто правий, може показати лише реєстр гідротехнічних споруд.

Річка Тарнорудка практично перестала текти в Тарноруді

Що ПУРБ пише про русло Збруча

Русло Збруча поділено на 11 масивів і чотири водосховища. Два з тих масивів (0697 і 0701) — істотно змінені. Коди йдуть від низьких номерів до високих, і за цим порядком русло їде від верхів’я до гирла. Це наш висновок із нумерації, прямо у документі цього не сказано.

РІчка Тарнорудка під час  повені від короткочасної грози зрівнялась зі Збручем по ширині і глибині.

Код

Довжина, км

Категорія

ГМ-ризик

Екол. ризик

Хім. ризик

0697

10,54

ІЗМПВ

3

3

1

0698

11,96

річка

1

2

1

0700

4,12

річка

1

3

1

0701

1,65

ІЗМПВ

3

3

1

0702

13,65

річка

1

3

1

0703

69,71

річка

1

3

3

0705

31,76

річка

1

1

1

0706

11,04

річка

1

1

1

0708

6,53

річка

1

2

1

0710

43,50

річка

1

1

1

0711

9,27

річка

1

1

1

Річка Тарнорудка під час  повені від короткочасної грози затоплює городи в Тарноруді.

Чотири водосховища в таблиці ризику без поля «куди впадає». Усі їхні гідроморфологічний і екологічний ризик равен 3.

Код

Водосховище

Довжина, км

0699

Підволочиське

2,10

0704

Боднарівське

0,90

0707

П’ятничанське

0,50

0709

Ніверківське

1,30

Збруч біля Тарноруди весною не розливається він майже не має високого навіть рівня води

Три речі, які видно одразу

  1. Екологічний ризик 3 («під ризиком») мають 5 масивів русла, разом близько 99,7 км. Найбільший — 0703 (69,7 км), там є й хімічний ризик.
  2. Гідроморфологічний ризик на руслі є лише на двох малих істотно змінених масивах (0697, 0701 — разом 12,2 км) і на чотирьох водосховищах. Усі інші 9 масивів, віднесені до «річок», оцінено «без ризику».
  3. Чотири водосховища на одній річці обмежують вільну течію й рух наносів, але таблиця не показує, як це враховано для сусідніх ділянок.

Збруч впадає у Мартинківське водосховище малим потічком в районі Зайчиків

Що показала перевірка води 

У додатку 7 (моніторинг 2020–2023) на Збручі є два масиви:

  • 0702 (біля Підволочиська): екологічний стан 4 (поганий), надійність оцінки низька; хімічний стан добрий;
  • 0706 (біля Скала-Подільської, вплив стічних вод): екологічний стан 3 (задовільний), хімічний стан не добрий.

Інші дев’ять масивів русла моніторингом у додатку не охоплені.

Притоки Збруча

Збруч в районі Постолівки теж маловодний

У басейні Збруча притокам належать 48 масивів (15 названих річок і 2 безіменні, 615 км). З них 232 км (38%) віднесено до істотно змінених. Підстави для такого віднесення таблиця не наводить.

Притока

Масивів

Довжина, км

з них ІЗМПВ, км

Екол. ризик 3

Гнила (з Корилівкою, Черницею, Тайною, Стави)

11

187,6

46,0

10 з 11

Бовенець

4

72,8

72,8

4 з 4

Грабарка

4

58,5

58,5

4 з 4

Потік Млинський (з Волочиком)

6

49,5

7,2

3 з 6

Самець

3

37,0

25,9

3 з 3

Кізя

3

35,1

0

0 з 3

Слобідка (з Суходолом)

2

32,2

18,0

2 з 2

Ольховий Потік

5

21,6

2,8

1 з 5

Кривенька

1

17,4

0

0 з 1

Муха

1

16,0

0

0 з 1

Ушука

1

15,8

0

0 з 1

Без назви (0712)

1

13,8

0

0 з 1

Шондрова

1

13,5

0

1 з 1

Ботова Долина

1

13,0

0

0 з 1

Турівка

1

11,4

0

0 з 1

Без назви (0730)

1

11,1

0

0 з 1

Бурдяковецький

2

9,1

0,8

1 з 2

Три важливі спостереження.

  • Грабарка й Бовенець віднесені до істотно змінених повністю (131,3 км разом). За критеріями плану це може бути зарегулювання, спрямлення або накопичення води; який саме критерій спрацював, у таблиці не видно.
  • Грабарка під час моніторингу «пересохла» (додаток 7, масив 0720). Це єдина притока Збруча, для якої пересихання підтверджено документально. Бовенець (0727) оцінено: екологічний потенціал 4 (поганий).
  • Басейн Гнилої найбільш проблемний: 10 з 11 масивів (188 км) мають екологічний ризик 3. Це гнила притока Збруча, а не однойменна річка в басейні Стрия.

Найменш змінені за таблицею: Кізя, Муха, Кривенька, Турівка, Ушука, Ботова Долина (гідроморфологічний ризик 1, екологічний — можливо під ризиком).

Тарнорудка: притока, якої немає в плані

Тарнорудка починається в околицях Ріпної, впадає в Збруч в Тарноруді і зараз пересохла. 

У ПУРБ для діапазону кодів 0697–0759, у програмі заходів і у підготовленому витягу назви «Тарнорудка» і «Ріпна» не зустрічаються взагалі. Тобто або річка входить у якийсь безіменний масив (кандидат — 0730, не підтверджено), або план її не обліковує взагалі. Обидва варіанти потребують перевірки за картою масивів.

Заходи: куди підуть 667 млн грн

У програмі заходів плану для басейну Збруча є 10 заходів (№ 140–149) на ≈666,7 млн грн. З них 334,8 млн — це реконструкція очисних споруд у Волочиську.

  • Вісім заходів стосуються очисних споруд, мереж і відходів: Підволочиськ, Гусятин , Скала-Подільська, Волочиськ, Скалат, Хоростків і один насос на Бовенці.
  • Два заходи стосуються самого русла, і обидва — механічна розчистка, розширення й поглиблення.

Захід

Що планується

Вартість

Документація

№ 140, Волочиська територіальна громада

Розчистка 6 км русла Збруча й ставка «Міське озеро» (36,5 га), капремонт гідротехнічної споруди в аварійному стані

44,7 млн грн (орієнтовно)

проєктно-кошторисної документації немає

№ 142, Сатанівська територіальна громада

Розчистка й розширення русла (2904 + 2800 п.м), ремонт підпірної споруди, водовипуск, кущі на 1,45 га, прибережна смуга 5430 п.м

32 млн грн

робочий проєкт 2022 р.; Територія Смарагдової мережі (НПП «Подільські Товтри»)

Мотивація заходу № 140 у програмі: «русло замулене, що призводить до розливу річки та зменшення подачі води у Дністер». Вимірами це твердження у матеріалах не підкріплено.

Дві проблеми цих заходів

  1. Захід націлено на проблему, яку сама таблиця не бачить. Масиви цих заходів (0700, 0702, 0703) мають ГМ-ризик 1, тобто «без ризику».
  2. Причину замулення не проаналізовано. Замулення зазвичай виникає через підпір греблею, надмірні наноси з полів або зарегулювання стоку. Якщо причина залишиться, розчистка виконується знову і знову.

Чого у списку немає

  • Заходів щодо гідроморфології чотирьох водосховищ (для Боднарівського є лише № 143 про очисні Г
  • усятина).
  • Заходів для істотно змінених масивів: 0697 (верхів’я за нумерацією) і приток Грабарки, Самця, Слобідки й Гнилої.
  • Аналізу пересихання Грабарки або будь-якої іншої притоки.

Сам ПУРБ (с. 112) визнає, що заходи з відновлення гідрорежиму й морфології Збруча мають низьку соціальну ефективність.

Тим часом Мінекономіки повідомило (29.09.2026) про завершення робіт з відновлення гідрологічного режиму Збруча у Хмельницькій області. Які саме роботи і де, ми не з’ясували.

Що потрібно знати й вимагати

Щоб довести проблему й відрізнити її від припущень, потрібні первинні дані. Той, хто їх має, може бути примушений їх показати за законом про доступ до публічної інформації (за загальним правилом — відповідь у межах 5 робочих днів, у складних випадках до 20; перевірити чинну редакцію).

Що запитати

У кого

Навіщо

Польові протоколи гідроморфологічного моніторингу масивів 0697–0759

басейнове управління водних ресурсів р. Дністер

знати, що саме спостерігали на руслі

Ряди рівнів й витрат на постах Волочиськ і Завалля за останні 10 років

гідрометеорологічна служба

підтвердити або спростувати обміління

Реєстр гідротехнічних споруд: рік будівництва, висота, власник, режим, рибохід

басейнове управління; обласні управління водних ресурсів (Тернопіль, Хмельницький)

скільки гребль і гес насправді тримають збручанську воду

Дозволи на спеціальне водокористування й паспорти ставків у басейні

ті ж органи

знати обсяги забору й скиду

Проєктну документацію й обґрунтування заходів № 140 і № 142

Волочиська і Сатанівська громади

побачити, що саме мають робити і чому

Що саме завершили на Збручі у Хмельницькій області (враховуючи заяву від 29.09.2026)

Мінекономіки або управління водних ресурсів

визначити ділянки й обсяги робіт

Що можна зробити без дозволу

  • Фіксувати рівень у одних і тих самих місцях. На мостах й переправах поставити мітку або зробити фото з однакового місця, дата, час, GPS. Раз на місяць у межах року дає ряд, який можна показати басейновому управлінню.
  • Зіставити старі карти русла (австрійські, польські та радянські) з сучасними знімками, щоб виміряти спрямлення й переміщення русла (у Тарноруді це особливо цікаво).
  • Зібрати свідчення місцевих мешканців: коли пересохли потоки й джерела, де були млини й греблі, де спускають ставки.
  • Написати про пересихання конкретних приток у місцеві засоби масової інформації з назвами й датами. Зараз преса назвала лише одну притоку (Грабарку, через ПУРБ).

Джерела

Коментарі Facebook

Related posts

Тарноруда 1831 року на сторінках норвезької газети

Тарноруда – ринкове місто, яке випадково створило ефект фортеці

Борщ по Тарнорудськи