Червоний Острів

Молоде село на правому березі Случа, засноване на початку XX століття переселенцями з Базалії. Його історія — це розповідь про освоєння нових земель, колективізацію, окупацію та відбудову, і про те, як невелика громада зберегла своє життя попри всі випробування.

Географія, археологія та заснування

Село розташоване на правому березі р. Случ, вздовж лівого берега струмка (права притока р. Суч). Біля південно-східної околиці села у 2009 р. виявлені сліди поселення раннього залізного віку (приблизно VІІ ст. до нашої ери). Воно розташоване на мисі лівого берега струмка, поблизу ставка.

Село засноване на початку ХХ ст. До революції поселення складалося з кількох садиб. У 1919 р. частина жителів Базалії одержала земельні наділи на території, де тепер розташоване село. В 1927 р. дехто з них почав будувати хати на своїх земельних ділянках. Першим поселився І.Г. Ярош. Якщо у 1927-1928 роках в Червоному Острові нараховувалось лише 18 дворів, то через рік — уже 40. На зібранні селяни дали поселенню назву Червоний Острів. Село входило до складу Базалійського району.

Колективізація, війна та повоєнний розвиток

У 1930 р. всі жителі села організували колгосп, до якого приєдналися селяни з села Калькове. На території Червоного Острову діяла одна виробнича бригада.

Почалась Велика Вітчизняна війна, нацистські загарбники вступили в село 6 липня 1941 р. і тримали село в окупації до 6 березня 1944 р. Під час визволення Червоного Острова проходили запеклі бої. Загиблих воїнів Червоної Армії поховано у братській могилі смт Базалія Теофіпольського району. Не повернулися з війни 19 воїнів-односельчан.

З 1945 по 1950 рік с. Червоний Острів і с. Іванівка були об’єднані в одне господарство «Червоний партизан». У 1950 р. колгосп Червоного Острова ввійшов до складу колгоспу ім. Кірова п’ятою бригадою. В 1951 р. в центрі села збудували клуб та приміщення початкової школи (вчитель Козак Степан Флорович).

В цьому ж році, після укрупнення господарств, села увійшли в господарство «Більшовик», керівником господарства був Лабазюк Тарас Костянтинович. Під його керівництвом господарство посіло друге місце по виробничих показниках у Базалійському районі. Бригадиром бригади Червоного Острову був призначений Ходзінський Василь Якович. На цій посаді він пропрацював майже 30 років.

Сучасність та видатні уродженці

В 1960 р. село ввійшло до складу Волочиського району. В 60-х роках була проведена електрифікація села. Господарство мало свою пересувну електростанцію. В 1965 р. електролінію підключено до державної мережі. У 1962 р. в селі було збудовано приміщення клубу і початкової школи.

Піднесення соціально-економічного розвитку села розпочалося при головуванні Суховецького Бориса Івановича та Олійника Володимира Костянтиновича (1964-1981 роки). Було прокладено дорогу з твердим покриттям. Функціонували клуб, бібліотечний пункт, магазин. Сумлінно трудились на колгоспних ланах колгоспники господарства. Найкращі: Сергєєва Ганна Іванівна, Музичук Андрій Павлович, Тарадай Марія Мефодіївна, Петерчук Зінаїда Василівна, Кравець Надія Василівна, Лучук Надія Ілларіонівна, Дзюба Ганна Іванівна.

За період незалежності, відповідно до Указів Президента України та законодавчих актів, в селі проведено реформування КСП у товариство з обмеженою відповідальністю «Новатор», яке працювало на засадах приватної власності на землю та майно. У 2005 р. товариство «Новатор» ліквідовано, і землі села орендує ТОВ «Рідна земля». Створено фермерське господарство «Острів».

В селі народився Пшеничний Володимир Васильович — генерал-лейтенант, начальник Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим.

На сьогоднішній день у селі проживає 70 чоловік, працює фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотечний пункт видачі книг, магазин. Село не газифіковане.