Якось на одному надзвичайно крутому краєзнавчо-туристичному сайті «Віртуальні витрішки» зі здивуванням прочитали, що гори біля Івахнівців (село Хмельницької обл. колишнього Чемерівецького р-ну) складно назвати фотогенічними. Якщо точно, то там  зазначено «Івахновецькі Товтри – це реально класно, хоча й нереально нефотогенічно» (с). 

Одразу ж згадався бородатий анекдот про нелюбов до котів: «Ви, батєнька, просто ґотовіть іх нє умєєтє!».

Нефотогенічність кожен може побачити на фото… Ну-ну…

Аби побачити справжню красу товтрини «Високі Камені» треба почимчикувати її гребенем десь з півкілометра. Прогулянка необтяжлива, ба, навіть дуже приємна – природа, вкриті мохом та лишайником скелі, квіти, неймовірні краєвиди та запахи. «Віртуальні витрішки» не пропускають можливості такої прогулянки ніколи. В червні ще й  можна дорогою ласувати суницями – їх тут багато.

Наприкінці ви вийдете до височезних скель що дали назву горі.  Тут складається враження, що ти чарівною силою перенісся до Криму десь в район Ай-Петрі чи Демерджі. Дуже схоже!

Високі Камені – гарні у будь-яку пору року. Але золота (в прямому та переносному значенні) пора – кінець квітня та початок травня, коли, як сказано вище, розцвітає авринія скельна. Її назва не дарма походить від латинського «аурум» – золото. Вкриті золотом квітів скелі нікого не залишать байдужим. Буяння авринії гармонійно доповнюють сонечка горицвіту, що розцвітає у ці ж дні, галявинки первоцвіту весняного (Primula veris L.) та фіалок. Шарму додають й схожі на святково вбраних наречених деревця квітучої аличі.

Бувалі туристи давно підмітили, що «степові» Товтри дуже схожі на Кримські гори – такі ж вапнякові скелі та валуни з химерним вивітрюванням, подушечки смарагдового моху та фіолетові килимки квітучого чебрецю… Навіть запахи тут однакові.

Пояснення просте. Й в Криму, й на Поділлі ми бачимо колишнє морське дно. Лише в першому випадку воно піднялося вгору завдяки тектонічним процесам, а в нашому – давній бар’єрний риф просто оголився коли звідси відійшли води Сарматського моря.

До речі, в горах Криму автор не раз знаходив давні корали та скам’янілі рештки викопних морських мешканців.

А далі – все просто. За однакових зовнішніх умов створилися майже ідентичні біоценози та ландшафти. (на фото нижче – “сарматські” скам’янілості Товтр)

За кілька тижнів естафету від авринії приймають чебрець та ломикамінь (він же очиток їдкий). Якщо авринія росте у вигляді купинок-кошиків, то ці стеляться «коржом». Досить часто чебрець та очиток ростуть разом. Вкриті золотаво-бузковим килимком камені в оточені смарагдової трави виглядають просто фантастично.

Будь-яке утворення, що кардинально виділялося на тлі оточуючого рельєфу наші предки автоматично вважали житлом духів чи богів. Найкрасномовніший приклад – знаменита «Кам’яна могила», що в Мелітопольському р-ні Запорізької обл. Товтри теж досить сильно виділяються на місцевості. Горбиста рівнина по тому раптом вузька гірська гряда і знову рівнина. 

Товтрина Високі ж Камені виділяються навіть на цьому тлі. На її вершині найшвидше було якесь святилище. На це вказує ряд ознак. По-перше на майданчику, що над скелями, якісь тваринки (думаю що миші) постійно вигрібають зі своїх нірок специфічну «палену землю». Така утворюється або на місцях давніх пожарищ (де згорів принаймні чималий сарай), або величезних ритуальних вогнищ (на таких або спалювали тіла мертвих, або приносили жертви давнім Богам). З землею часом викопуються дрібні фрагменти черепків (на більші у таємничих норокопачів сил не вистачає). Добре видно що це «ліпняк», тобто архаїчна кераміка виготовлена без гончарного кола. Судячи з усього щось бронзової доби.

Що місце тут непросте свідчать і сліди активної діяльності мародерів-детектористів. Було би дуже цікаво дізнатися, що вони тут познаходили. Це могло би хоч трохи прояснити історію гори та доповнити знання про минуле Подільського краю.

Найголовніше ж свідчення сакральності Високих Каменів – стародавній дольмен під скелями. Ці мегалітичні споруди зводилися від мідно-кам’яної до доби ранньої бронзи, а пізніше – ні. Утворений брилами прохід символізував браму між різними світами – між світом людей та богів, світом живих та мертвих.

Дивне утворення під скелями автор довгий був схильний розглядати ймовірніше химерною грою природи, ніж рукотворною спорудою. Думка кардинально змінилася під час відвідин гори, що співпали з зимовим сонцестоянням. Як виявилося у цей день сонце сідає просто по центру утвореного брилами отвору. Нагадаємо, що дольмени найчастіше зводилися з орієнтацією на певні астрономічні явища.

Гору, як святу, шанують й досі. Біля її основи видно велику брилу з фігурою божої Матері. Місцеві вірять, що одна з заглибин на ній – слід Богородиці, залишений, коли Вона мандрувала до Почаєва. Досить вірогідно, що це не просто так брили, а рукотворний мегаліт, який у давнину виконував роль жертовника. 

Цікава особливість місцевих гір, як Високих Каменів, так й їх сусідів – довжелезний складений з необробленого каміння мур, що відгороджує гори від села під ними. Перед цим Великим Подільським Муром добре видно ще й невеличкий рів. 

Чималу захисну споруду поставили проти овець, які колись масово випасалися на схилах гір. Огорожа захищала селянські обійстя від потенційної шкоди з боку ненажерливих, але корисних та смачних парнокопитних.

Коли в 1981 р створили Івахновецький заказник випас овець заборонили. Адже заказник загальнодержавного значення створили з метою охорони природних комплексів Товтр із своєрідними угрупованнями степової, лучно-степової та наскельної рослинності. Вівці ж все то «зістригали» до землі. А от корів тут випасати дозволено. Ці їдять лише верхівки, до того ж вони виконують корисну функцію та стримують небажані тут процеси заліснення. 

Тут в розповіді про Високі Камені поставимо крапку. Додамо лише  трішки фото цієї гори та її сусідів

Нагадування

Подякувати автору за роботу та допомогти проекту «Віртуальні Витрішки» (витрати на поїздки, покупка екшн-відеокамери для зйомок відео тощо) можна переказавши кілька десятків гривень на картку ПБ 5168 7554 6511 0969.  Двайдцять донаторів, та по 20 гривень, це ж будєт сумасшедшая сума дєнєґ!

Одночасно будемо дуже вдячні за репости в соціальних мережах, та письмовий відгук під цим постом.