UA-41075352-1 Тарноруда оживає! | | Туристично Інформаційний Центр - ТАРНОРУДА

Тарноруда оживає!

13728512_1067917093303303_1075317680_o

13833171_1067917186636627_924462535_oЧасто доводиться чути, як люди нарікають: село зубожіло, роботи немає, чоловіки спиваються… Але розруха, як вірно підмітив класик – починається не з того що ззовні. Вона починається з голови; виє там кубло і починає плодитися.
Родючі, масні грунти Надзбруччя – є стратегічним багатством цього краю. Багатством, яке у поєднанні з чудовою природою Волочищини та багатою історичною спадщиною можуть стати капіталом мешканців Волочиської ОТГ.
У цьому переконаний член Подільсько-Галицько-Волинська гільдія , уродженець Тарноруди, краєзнавець і агроексперементатор Анатолій Резнік. Нещодавно пан Анатолій побував в Одесі, де ділився із одеськими аграріями та науковцями секретами картоплярства. А всього кілька днів тому приймав на своїх експерементальних полях у Тарноруді поважних гостей: Миколу Фудригу, кандидата сільськогосподарських наук, завідувача лабораторії селекції картоплі інституту картоплярства Національної Академії Аграрних наук України та Анатолія Борівського, кандидата сільськогосподарських наук, заступника директора інституту картоплярства з інноваційних технологій Національної Академії Аграрних наук. Мета візиту поважного панства – обмін досвідом та впровадження новітніх технологій у вирощуванні картоплі які направленні на формування потужної заглибленої кореневої системи. Мова аграріїв-науковців мало зрозуміла пересічним волочисцям. Зате ми усі чудово розуміємо, що таке добробут. Прикладно, на Тернопільщині давно і благополучно розвиваються цілі села, мешканці котрих вирощують помідори та огірки. Що заважає Волочиської ОТГ позиціонувати себе як регіону картоплярства? 13838105_1067917193303293_631503500_o
Пан Анатолій Резнік готовий ділитися і досвідом, і надбаннями з усіма, хто зацікавиться. Але поки що його лекції з картоплярства потрібні на півдні України, в Одесі. У рідному Волочиську його вважають більше диваком. А візит поважних профільних науковців пройшов абсолютно непоміченим для місцевої влади та місцевої преси.
Варто додати, що окрім наукової частини гості мали можливість більше дізнатися про історію Тарноруди. З провідником без перебільшенні у хащі історії Тарноруди, краєзнавцем Андрій Майхер гості побачили Тарнорудський костел Божої Матері Свіятого Скапулярія, палац Мордвінових, старовинні некрополі. Були вражені та одночасно розчаровані станом памяток, особливо на цвинтарях…
Однак великим позитивом є те, що по волі, поступово Тарноруда починає вимальовуватися, оживати. І це ще одне підтвердження того, що тільки громадські ініціативи можуть відкрити та засвітити її решті українців та світу.

Лора Підгірна
Лора Підгірна
Редактор видання "Вечірні новини", член ініціативної групи по створенню ГО "Подільсько-Галицько-Волинська гільдія"

1 Comment

  1. https://www.youtube.com/watch?v=AQ4jnQLRxJ4&t=40s
    https://www.youtube.com/watch?v=IUbMu_3G68M&t=57s
    ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ КАРТОПЛІ ЧЕРЕЗ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ, БІЛЬШ ПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ПРИРОДНИМ УМОВАМ ТА ПОТРЕБАМ РОСЛИН В КОЖНІЙ ФАЗІ ЇХ РОЗВИТКУ
    Підсумовуючи «здобутки» українських науковців в картоплярстві за усі роки діяльності наукових установ, та порівнюючи середню врожайність картоплі в Україні з показниками Голландії, Німеччини, Канади та інших розвинутих країн (600-800 ц/г), то починаєш замислюватися за які такі заслуги наші «акули» картоплярства (кандидати наук, доктора, академіки) отримували ці наукові звання, коли врожайність в Україні продовжує залишатися на позначці 160-180 ц/г. Постає питання, чи наша наука рухається у правильному напрямку, чи заблукала у павутині традиційних старих підходів у вирощуванні картоплі, які вже давно себе пережили і довели свою неефективність. Для прикладу наведу один з самих основних і традиційних у народі способів оброблення картоплі – підгортання, який не тільки є зайвим, а й доволі шкідливим. Потрібно навчитися розуміти рослину, вивчати її потреби у кожній фазі розвитку, щоб принаймні не пошкодити, не зупинити її ріст, а навпаки допомогти сформувати потужну і кореневу систему, яка є основою високого врожаю, та забезпечити потужний ріст стеблової і листової маси. За звичай підгортання картоплі у всі часи здійснювалося у фазі бутонізації, після дворазового сапання, коли вже сформовані стебла і починають закладатися цвітові бутони. Саме у цій фазі розвитку рослини картоплі закладаються підземні стебла (столони) у яких накопичується крохмаль, вуглеводні і починають своє формування картоплини, які не рідко обриваючись, вигортаються у міжряддя. Крім того міжряддя вже переплетене кореневою системою і при любому механічному втручанні (підгортанні чи сапанні) після початку бутонізації буде пошкоджена значна частина найдрібніших поверхових корінців і рослина витрачатиме свої сили не на формування вегетативних органів та накопичення врожаю, а спрямовує свою енергію на своє відновлення, що значно послаблює рослину , яка росте кволою, не стійкою до хвороб та шкідників. Це лише одна з багатьох технологічних помилок, які застосовують люди на своїх присадибних ділянках, городах як традиційний спосіб обробітку, що не відповідає потребам рослини картоплі саме у цій фазі її розвитку. На сам перед для того, щоб у нас в Україні на самих багатих землях врожайність картоплі була на рівні розвинутих країн Світу, потрібно змінити мислення. Нам в першу чергу потрібно глибоко вивчити потреби рослини картоплі в усіх фазах її розвитку та знайти відповіді на те, які фактори впливають на формування високого та якісного врожаю картоплі. Досліджуючи кореневу систему картоплі ми повинні уявляти і знати, яку функцію вона виконує і чи варто створювати умови, щоб коренева система була потужною, глибокою, розгалуженою, чи навпаки – не звертати уваги на корінь, а головне – потужне стебло та листя. А може не звертати увагу ні на корінь, ні на стебло, а шукати такі сорти, які з слабким коренем і слабким стеблом будуть давати нам високі врожаї!?
    КОРІНЬ. Мільйони років наші дикорослі а тепер вже й культурні рослини охоплювали своєю кореневою системою шар грунту десь до 3 метрів. З дощами, зливами, талими водами органічні кислоти та мінеральні речовини проникали у глибокі шари грунту, до яких могли достати лише коріння дерев. Я зацікавився пустельною бобовою лікарською рослиною – верблюжою колючкою, яка здатна заглиблювати свою кореневу систему від 15 до 25 метрів, а окремі рослини досягають 45 метрів. Саме використовуючи цю властивість заглиблювати своє коріння ця рослина повністю забезпечена органічними кислотами, макро і мікроелементами, вологою і саме головне ця рослина сама себе охолоджує у спекотних посушливих умовах, бо прохолода разом з вологою піднімається з нижніх шарів грунту і охолоджує перегріті стебла, листя та плоди. От, як би генетики хоч частково використали властивості цієї рослини розвивати заглиблену кореневу систему і перенесли цю властивість на картоплю та іншим культурним рослинам, то людство не тільки б вирішило питання з поливом рослин в посушливих регіонах, але й на десятиліття забули б про потребу внесення добрив та підживлення рослин, бо запаси органічних кислот та мінеральних речовин на таких глибинах є безмежні. Тепер, після такого аналізу ми розуміємо, що потужна, заглиблена та розгалужена коренева система відіграє для любої рослини визначальну роль у її повноцінному розвитку. На жаль сортів картоплі з такою унікальною властивістю на даний час не створено і тому картоплярі різних країн намагаються технологічно створити умови для того, щоб рослина картоплі максимально розвинула кореневу систему і забезпечила себе необхідними елементами живлення, вологою та прохолодою. Як відомо, рослина картоплі призупиняє свій ріст при перегріванні у 25 градусів, а вище 30-ти впадає у період спокою. Зупинка у вегетативному розвитку картоплі є основним фактором зниження врожайності і не тільки. Перегрівання рослини, перегрівання грунту, перегрівання картоплин – це головний фактор виродження картоплі. Як тільки температура понизиться, тоді вже самі молоді картоплини на основі ще живої кореневої системи після того, як побули у спокої і не росли, починають пускати вічка або утворюються на них молоді картоплинки та нарости. Негативні наслідки перегрівання картоплі проявляються і у поганому зберіганні (лежкості) картоплі, якості посадкового матеріалу.
    ЯК ДОПОМОГТИ РОСЛИНІ СФОРМУВАТИ ЗАГЛИБЛЕНУ, ПОТУЖНУ ТА РОЗГАЛУЖЕНУ КОРЕНЕВУ СИСТЕМУ? За багаторічні дослідження у картоплярстві я переконався, що меж досконалості не існує і кожна людина здатна придумати ще безліч способів, які б дозволяли технологічно допомогти рослині картоплі закласти глибоке коріння, грубе стебло та розкішне листя і сформувати високий врожай. У цій статті я наведу декілька основних технологічних моментів, які дозволяють створити умови для формування врожаю від 800 до 1200 ц/г, що відповідає найвищим показникам врожайності у Світі.
    1. КЛОНОВА СЕЛЕКЦІЯ. У природі постійно відбуваються зміни як в бік виродження, так і до покращення генетичної інформації. Тому завдання селекції відбирати з великої кількості зразків самі найврожайніші корчі картоплі, а при механічній копці – самі більші картоплини, як ознака того, що вони зі здорового не виродженого корча. Такий клонів відбір, як підказує моя практика, дозволяє не тільки зберігати властивості сортів, але й покращувати з часом їх показники по врожайності та стійкості до хвороб. Цікава річ – великі за розміром картоплини часто вилазять на поверхню грунту і можуть піддатися впливу високої температури, яка негативним чином діє на їх виродження. Тому для вибраковування таких картоплин проводиться прогрівання та пророщення, щоб весь посадковий матеріал був з грубими вічками. Другою особливістю великих картоплин є те, що вони не підлягають цілими для садіння, бо по перше у них багато поживних речовин і стебла з такої картоплини на перших порах використовуватимуть саме ці запаси, а кореневу систему через це закладатимуть слабку, і по друге – велика картоплина утворить багато пагонів, що призведе до великої конкуренції в корчі, при якій коренева система формуватиметься мичкувата з дрібним та коротким незаглибленим корінням. Тому наступним кроком у вирішенні цього питання є зменшення конкуренції стебел в корчі.
    2. ЗМЕНШЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ СТЕБЕЛ В КОРЧІ. Потрібно розуміти, що кожне окреме стебло на картоплині – це окрема рослина, яка розвиває свою кореневу систему, надземні пагони, столони, картоплини. Якщо у корчі 5,7,10 стебел, то конкуренція між ними надто велика, тоді для повноцінного розвитку кожного стебла не вистачає ні поживних речовин, ні вологи, ні простору і коренева система формується мичкувата з тоненькими та короткими корінцями. У таких корчах всі стебла тонкі, корінь не заглиблений і звичай багато дрібних картоплинок. Якщо використовувати для садіння різані куски з великих картоплин, на яких одне, два або максимум три стебла, то такі корчі без зайвої конкуренції формують грубі стебла, грубе заглиблене коріння і коли восени їх копаєш – викочуються з землі лише великі картоплини майже без дрібної. Раджу обробляти свіжі вологі зрізи сумішшю 1 частина цементу (марки 500) і три частини будь якого попелу. При цьому вологий зріз миттєво зцементовується, а фосфор у попелі знищує будь які мікроби. Також для зменшення конкуренції можна використовувати картоплини розміром з грецький горіх, які не здатні утворити багато стебел, а лише одне чи два, скорочуючи відстань між картоплинами при садінні до 15-20см. Середні за розміром картоплини, такі як куряче чи качаче яйце також можна використовувати по цій технології, але при цьому потрібно вирізати кінцем ножа усі бічні вічка, залишаючи лише на верхівці.
    3. ФОРМУВАННЯ МАКСИМАЛЬНО ДОВГОГО БІЛОГО ПІДЗЕМНОГО СТЕБЛА. Завдяки дослідженню доктора Шабліна про властивість білого стебла картоплі розвивати з пазушних вічок кореневу систему, я використав досвід картоплярів Китаю, які садять картоплю у глибокі борозди чи ямки (30-40см), щоб підземне стебло картоплі мало максимальну довжину і відповідно більше буде пазушних вічок, з яких розвиватиметься коренева система. При такому садінні потрібно виконувати наступні умови: Ніякого сапання та підгортання – лише багаторазове поступове загортання ледь помітних всходів, які ще не сформували листочків; перше загортання при садінні дуже не значне (2-3 см), бо рання весна, грунт ще холодний і не прогрітий, тому чим менше загорнимо, тим скоріше будуть відбуватися ростові процеси, щоб слабке весняне Сонце могло донести своє тепло до картоплини і рослина не втратила час на захоплення кореневою системою вологи, яка закладається в пізньо-осінній, зимовий, та ранньо-весняний період. При такому заглибленому садінні та багаторазовому поступовому загортанні рослина не пошкоджується весняними приморозками, колорадським жуком, знищуються у білій ниточці бур»яни, розпушується грунт. Не потрібно боятися, що заглиблене садіння призведе до глибокого залягання картоплин. Коренева система закладається глибоко, захоплюючи вологу входить у нижні шари грунту, а картоплини закладаються під час бутонізації у поверховій частині сформованого гребеня. Присипання листя призводить до пригнічення рослини, тому загортання має здійснюватися лише, коли ще не сформувалося листя, а ще краще безпосередньо перед потріскуванням грунту. Заглиблена коренева система картоплі дозволяє не тільки забезпечити рослину поживними речовинами, вологою, вона працює як кондиціонер, піднімаючи прохолоду з нижніх шарів грунту до листя і тому перегрівання рослини не відбувається, тобто не настає періоду спокою у спекотний період, і саме цей фактор є визначальним у безперервному накопиченні врожаю та покращені смакових якостей картоплі.
    4. САДІННЯ ПРОГРІТОЇ, ПРОРОЩЕНОЇ, ПРОЗЕЛЕНЕНОЇ КАРТОПЛІ. Обов»язковою умовою для закладання розвиненої кореневої системи та захоплення рослиною вологи є підготовка посадкового матеріалу, яка полягає у доведені його до бажання потрапити у землю і стрімко розвиватися. Для цього потрібно прогріти картоплини обов»язково на світлі при оптимальній температурі +14-17 градусів на протязі 1 місяця до появи на поверхні картоплин невеличких вічок до 1-1.5 см. Різниця між рослинами, які були пророщеними і тими, які не пророщувалися десь у два-три рази переважають як по розвитку стебел, кореневої системи так і по врожаю. За допомогою пророщування з»являється можливість відбракувати весною вироджені картоплини з ниткоподібними вічками та ті, які втратили властивість до проростання. Картоплини при температурі прогрівання вище 22 градусів піддаються виродженню. Світло дозволяє картоплині виробити сполуки (інгібітори), які стримують стрімкий ріст вічок і вони формуються короткими, огрубілими і міцними на відміну від тих, що утворюються в темноті (тонкі, видовжені та крихкі) і обламуються при садінні. Прозеленення картоплин сприяє також утворенню соланіну та чаконіну, що у подальшому позитивно впливатиме на стійкість рослини до певних хвороб та шкідників.
    5. НАДРАННЄ САДІННЯ. Надраннє садіння використовують не лише для того, щоб захопити вологу кореневою системою, але і для скорішого дозрівання картоплі, щоб вона встигла визріти і накопичити врожай до розповсюдження у серпні грибкових хвороб (фітофторозу), і тому потрібно висаджувати лише прогрітий, пророщений матеріал. Щоб визначити оптимальні строки для садіння картоплі, потрібно орієнтуватися по плодових деревах, а саме коли відбувається бутонізація на аличі та абрикосі (у тій чи іншій місцевості по різному). На Поділлі це кінець березня та початок квітня.
    6. ПЕРЕМІШУВАННЯ ДОБРИВ З ГУНТОМ. Основна маса кореневої системи картоплі має властивість достатньо розгалужуватися в ширину десь на 50 см, та заглиблюватися на 70 см і тому внесення будь яких добрив локально у борозди, рівчики чи ямки не дасть відчутної користі, бо підживить дуже незначну частину корінців (або підпалить), а вся інша коренева система, що сформується по за цим внесенням, залишиться не підживленою. Для високого рожаю потрібно забезпечити повноцінне живлення кожного корінчика і тому внесення добрив у розсип з перемішуванням їх з грунтом при весняній культивації забезпечує ці умови.
    7. ПОПЕРЕДНИК. Важливу роль у заглибленні кореневої системи картоплі відіграє найкращий попередник – це жито. Його коренева система настільки потужна і заглиблена, що коли б викласти коріння однієї рослини в одну лінію, то по довжині вони б сягали декількох кілометрів. Саме ці канальця органічних кислот,що утворюються з корінців жита за допомогою мікроорганізмів дозволяють рослині картоплі проникати на глибину до 2-2.5 метрів. Після збирання жита на зерно практикую посів вівсу на зелене добриво. Ярий ячмінь чи овес дуже реагує на скорочення дня і до перших приморозків виростає дуже стрімко, викидаючи молоде колосся, яке проорюється і за період осінь-зима-весна перегниває на добрива для майбутнього врожаю.
    8. МУЛЬЧУВАННЯ. Після останнього загортання і формування гребеня дуже ефективним способом для збереження від випаровування вологи є мульчування міжрядь світлою соломою (целюлозою), що забезпечує оптимальний температурний режим, захищаючи картоплини від виродження, а рослину від перегрівання, покращує структуру грунту, зберігаючи його пухким для проникнення в коріння кисню, дозволяє створити умови для активної діяльності мікроорганізмів та хробаків, виділення від розкладу мульчі вуглекислого газу, яким живиться надземна частина рослин, а саме головне – це збільшується вміст гумосу, відроджується грунт.
    9. ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ. Рослина картоплі половину свого врожаю накопичує завдяки енергії Сонця через фотосинтез. Саме тому потрібно створити умови для утворення потужної стеблової і листової маси, завдяки якій змикаються ряди, і тому не росте бур»ян та закривається грунт від перегрівання та пересихання. Для цього кожних 10-15 днів від всходів до цвітіння обробляємо листя азотним добривом карбамідом (мочевиною) у пропорції 150г/10л. При вологому середовищі можна збільшити до 200 г, а в посушливих умова зменшити до 100г. Під час і після цвітіння і до початку засихання бадилля для стимуляції опускання рослиною пластичних речовин у картоплини, застосовуємо фосфорні добрива (суперфосфат) у таких же пропорціях. Якщо грунт пісний, то позакореневе підживлення не дасть відчутного результату через слабкий осмос рослин. Для профілактики боротьби з грибковими захворюваннями до розчину суперфосфату корисно буде добавити 50 грам звичайної харчової соди, лужна реакція якої забезпечує у високій мірі рослини від зараження.

    Картопляр сорто-дослідник Анатолій Резнік
    тел. 0987794349
    сайт: http://www.kartoshka.biz.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *